Виберіть свою мову

На рис. 1 наведена антена, яку я використовую для роботи на діапазоні 160 м. Вона складається з похилого випромінювача А й трьох противаг а, b, c, натягнутих паралельно землі.


рис. 1

Живлять антену несиметричним коаксіального кабелю з хвильовим опором 75 Ом. Центральний провідник підключений до конденсатора змінної ємності С1 (рис. 2) узгоджувального пристрою, який поміщають у вологонепроникну коробку.


рис. 2

Для налаштування антени необхідний КСВ-метр. Спочатку всі противаги повинні бути відключені. Потім до двох з них, наприклад, a і с, під'єднують фідер з хвильовим опором 75 Ом і, підключивши до передавача, визначають КСВ в середині і на краях діапазону. Якщо КСВ високий, то необхідно підлаштувати противаги, змінюючи їх геометричні розміри. Аналогічну операцію проробляють і з третім противагою, попередньо відключивши будь-який з попередніх. Після налаштування всіх противаг їх підключають до обплетенні кабелю і налаштовують похилий випромінювач. Змінюючи ємність конденсатора змінної ємності, досягають мінімального значення КСВ в середині діапазону.

В авторському варіанті КСВ антени в середині діапазону дорівнював 1.3, на краях діапазону - не більше 1.6.

Автор: Ст. Старостін (UA3PFC), р. Тула; Публікація: Н. Большаков, rf.atnn.ru