Дистанційне згода пристрій, запропоноване автором цієї статті, дозволяє розмістити антену у вигляді довгого проводу (променя) у вільному від навколишніх предметів просторі. Воно досить універсальне і може бути застосоване, з деякими доробками, до різних типів антен.
Мрія коротковолновіка - мати окрему антену для кожного аматорського діапазону. Але вона не завжди здійсненна, особливо в умовах великого міста. Частіше доводиться вибирати один з компромісних варіантів багатодіапазонних дротяних антен. У той же час для роботи в ефірі підійде антена довжиною близько 41 м, живиться з одного кінця. Погодити таку антену з низьким вихідним опором передавача можна за допомогою нескладних узгоджувальних пристроїв, але у них є один недолік. Погодьтеся, що не зовсім зручно в управлінні згода пристрій, розташоване на лоджії (балконі) і навіть на підвіконні, якщо робоче місце радіоаматора не знаходиться поруч з вікном, у яке заведений провід живлення антени.
Запропонована на рис. 1 схема автоматичного комутаційно-узгоджувального пристрої (АКСУ) дозволяє розташовувати антену у вільному просторі, позбувшись від перерахованих недоліків. Живлення антени і управління АКСУ здійснюються по коаксіальному кабелю (50 Ом). Пристрій складається з блоків управління (БУ) і комутації (БК). БО знаходиться поруч з трансивером. Він містить комутаційне реле К1 і кнопку скидання ЅВ1. БК розташований безпосередньо біля антени. Він містить согласующие ланцюга для кожного аматорського діапазону і схему автоматичного вибору необхідної согласующей ланцюга.
Працює комутаційне пристрій наступним чином. При подачі напруги живлення +12 В на БО воно через фільтр L1C3, нормально замкнуті контакти реле К1 (БО), коаксіальний кабель і фільтр L2C2 надходить на БК. Так як у вихідному стані нормально замкнуті контакти К3.2 всіх реле К3 осередків селекції А1 - А10 включені послідовно, спрацьовує реле К2. Своїми контактами воно підключає до кабелю еквівалент навантаження R1. Це необхідно для того, щоб вихідний каскад трансивера на період визначення АКСУ потрібного діапазону був включений на узгоджену навантаження. Паралельно еквіваленту включені осередку селекції сигналу А1 - А10, що представляють собою найпростіші детекторні приймачі, керуючі транзисторними ключами VT1 і VT1'
При включенні трансивера на передачу спрацьовує та з комірок, частота налаштування якої збігається з обраним діапазоном трансивера, наприклад А1. Реле К3 через контакти К3.1 самоблокується, залишаючись у включеному стані та після зняття сигналу передавача. Одночасно з цим розмикаються контакти К3.2, роблячи неможливим включення іншої клітинки і відключаючи еквівалент навантаження. Третя група контактів К3.3 включає відповідну згода пристрій (рис. 2), наприклад СУ1, в ланцюг антени. Схема на рис. 2,а використана в діапазонах 160, 80 і 30 метрів, на рис. 2,б - в діапазонах 40, 20, 17 м; на рис. 2,в - в діапазонах 15, 12, 11 і 10 м. Конструктивні дані узгоджувальних ланцюгів для кожного діапазону наведено в табл. 1.
При зміні діапазону трансивера АКСУ слід повернути в початковий стан, натиснувши на кнопку ЅВ1 на блоці БО. При цьому короткочасно знімається напруга харчування з блоку БК. Для підвищення надійності роботи всієї системи включення узгоджувального пристрою слід проводити при зниженій потужності трансивера - 5...10 Вт.
Таблиця 1
Діапазон, м Довжина намотування, мм Діаметр каркаса, мм Число витків С1, пФ С2, пФ Налаштування 160 60 40 20 - - Зміною довжини і числа витків 80 60 40 15 - - - " - 30 50 40 10 - - - " - 40 40 34 14 1000 120 Підбір С2 20 45 34 8 1000 100 - " - 17 45 34 7 750 75 - " - 15 45 34 6 510 51 Підбір С1, довжина L1 12 45 34 6 390 - - " - 11 45 34 6 300 - - " - 10 45 34 6 270 - - " -Примітка. Всі котушки намотані проводом ПЕВ-2 2,0 мм
В табл. 2 наведені дані контурів L3С4 - L3С4 осередків селекції А1 - А10. При виконання котушок точно за описом контури виявляться налаштованими на відповідний діапазон. Але все ж в близько розташованих діапазонах 12, 11 і 10 м буде потрібно більш ретельна настройка. Вона проводиться підстроєчними конденсаторами ємністю до 30 пФ, що входять у загальну ємність С4. Ємність конденсатора C3 не повинна бути більше 5,1 пФ. Якщо з такою місткістю осередок селекції не спрацьовує, то налаштовують більш точно контур L3C4 або зменшують опір базового резистора R2 (але не менше 100 Ом).
Таблиця 2
Діапазон, м Число витків Провід Відвід(рахуючи від "холодного" кінця котушки) Ємність С4 Примітка 160 68 ПЕВ-2 0,2 10 360 Внавал на резисторі МЛТ-2 100 кОм 80 38 - " - 7 300 - " - 40 22 ПЕВ-0,3 5 270 Внавал на резисторі МЛТ-1 100 кОм 30 17 - " - 4 240 - " - 20 17 ПЕВ-0,4 4 120 Рядова на резисторі МЛТ-1 100 кОм 17 17 - " - 4 100 - " - 15 15 - " - 3 91 - " - 12 15 - " - 3 91 - " - 11 15 - " - 3 36 - " - 10 15 - " - 3 30 - " -Налагодження узгоджувальних ланцюгів (рис. 2) також слід проводити при зниженій потужності трансивера (5...10 Вт). При цьому дуже зручно скористатися індикатором напруженості поля. Підбором ємностей П-контурів, розтягуванням або стисненням витків котушок слід домогтися максимальних показань приладу. Тільки після цього можна подати на згода пристрій повну потужність і виміряти КСВ системи. Якщо КСВ на будь-якому з діапазонів буде перевищувати 2, провести додаткову підстроювання контурів узгодження, використовуючи КСВ-метр або вимірювальний міст.
В БО і БК використовуються реле К1, К2, К3 - К3' типу РЕЗ-22 (паспорт РФ4.500.131). Для комутації узгоджувальних ланцюгів застосовано реле типу РСМ-1 (паспорт 10.171.81.50), включені послідовно. Навантаження R1 набрана з десяти резисторів типу МЛТ-2 620 Ом, включених паралельно. Котушки L1 в БО і L2 в БК - стандартні дроселі, розраховані на струм 1 А. Їх можна виготовити і самостійно, намотавши 60 витків дроту ПЕВ-2 0,8 мм виток до витка на круглий феритовий стержень діаметром 8 і довжиною 80 мм від антени транзисторного приймача.
Блок комутації виконаний на двох платах з фольгованого склотекстоліти. Монтаж проводився за місцем установки деталей, на п'ятачках. На одній платі зібрані узгоджувальні пристрої разом з їх перемикаючими реле, на іншій - зібрані осередку селекції діапазонів. Після остаточної установки блок герметично запаюють.
АКСУ експлуатувалося з трансивером з вихідною потужністю 100 Вт. При використання потужнострумових реле і відповідному монтажі пристрою потужність, підводиться до нього, можна підвищити.
Принцип, закладений в АКСУ, можна використовувати і з іншими типами антен, застосувавши лише відповідні узгоджувальні ланцюга.
Бажано використовувати противагу довжиною 41 м або зробити заземлення корпусу узгоджувального пристрою на радіотехнічну землю за місцем установки антени.
Автор: Ігор Григор'єв (RK3ZK)