При розробці та налагодженні аналогових пристроїв зазвичай необхідний джерело живлення з вихідною напругою 8...25 В, струмом навантаження 0,3...0,4 А і, крім того, володіє малим рівнем пульсацій і захищений від замикання вихідний ланцюга.
Нижче описаний блок живлення, який відповідає цим вимогам. Його вихідний опір - приблизно 5 мОм, напруга пульсації не більше 1,2 мВ. Пристрій (рис. 1) складається з мережевого трансформатора Т1 з мостовим випрямлячем на діодах VD1 - VD4 і компенсаційного стабілізатора напруги на транзисторах VT1, VT2 і ОУ DA1. Випрямляч виробляє два напруги - 16 і 32 Ст.
При вихідному напрузі, що не перевищує 12...13 В (встановлюють змінним резистором R2), на регулюючому транзисторі VT2 падає 2...4 Ст. Для транзистора VT1 це напруга закриває, тому струм через нього невеликий і основний струм навантаження тече через діод VD5, т. е. стабілізатор живиться напругою 16 Ст.
Якщо ж вихідна напруга збільшувати, падіння напруги на транзисторі VT2 буде зменшуватися, що призведе до відкривання транзистора VT1. Тепер в регулюючий елемент стабілізатора входять обидва транзистора - VT1 і VT2 В цьому випадку стабілізатор буде харчуватися напругою через 32 транзистор VT1, діод VD5 буде закритий. Іншими словами, транзистор VT1 відкривається або закривається в залежності від напруги, що встановлюється на виході пристрою.
Таким чином, вхідна напруга стабілізатора змінюється автоматично при зміну вихідної напруги. В результаті зменшується потужність, що розсіюється на регулюючому елементі і підвищується економічність стабілізатора. Крім того, використання польових транзисторів дозволило вирішити задачу захисту від аварійної перевантаження, так як вихідний струм стабілізатора при замиканні вихідного ланцюга не може перевищити початкового струму стоку транзистора VT2 (0,3...0,4 А). Наприклад, якщо при напрузі 20 В вихідна ланцюг виявиться замкнутою, то це призведе, насамперед, до закривання транзистора VT1 і зниження вхідної напруги стабілізатора до 16 В, а струм буде обмежений зазначеним вище значенням. При цьому на транзисторі буде розсіюватися потужність 5...6 Вт, а в такому режимі він може працювати тривалий час.
Конденсатори С3, С4 запобігають можливе самозбудження стабілізатора.
У пристрої можна використовувати ОУ К140УД7, К140УД8 (з будь-яким буквеним індексом), К140УД9, К140УД11, К140УД12, К553УД1; транзистори. КП903А, КП903В (VT1, VT2),КП103М,КП103Д (VT3), випрямні блоки діодів. КЦ402Б - КЦ402Е [VD1-VD4), діоди КД209В, КД212Б (VD5), стабілітрони КС156А, КС162А, КС162Б, KC168A VT6; Конденсатори С1, С2 - К50-12, К50-6; С3, С4 - КТ, КОР, КМ, БМ; С5 - МБМ, БМ. Резистор R2 - СП - 1,СПО-0,4, решта - НД, МЛТ.
Мережевий трансформатор Т1 повинен забезпечувати на обмотці II змінну напругу 10...12 В при струмі 0,5 А.
Можна використовувати уніфіковані трансформатори. ТПП245-127/220-50, ТПП251-127/220-50, ТПП253-127/220-50, ТНЗО-127/220-50, ТН32-127/220-50 і т. п.
Всі деталі, крім запобіжника FU1, вимикача Q1 і змінного резистора R2 монтують на друкованій платі (рис. 2) з фольгованого склотекстоліти товщиною 1,5...2 мм.
Передня панель прикріплена до плати гвинтами з допомогою дюралюмінієвого куточка. Задньою стінкою блоку служить ребристий тепловідвід; можна застосувати і пластинчастий товщиною 2,5...3 мм з корисною площею розсіювання не менше 100 см2. Кожух блоку виготовлений з листового дюралюмінію товщиною близько 0,7 мм. Кожух складається з піддону, в якому зміцнюють плату з передньою панеллю і тепловідводом і П-образної кришки. В піддоні і кришці слід передбачити вентиляційні отвори.
Налагодження блоку полягає у встановленні меж регулювання вихідної напруги, для чого підбирають резистори R1 і RЗ. Бажано проконтролювати вихідні характеристики пристрою для різних значень напруги. Графіки повинні мати вид, показаний на рис. 3.
Для індикації включення блоку послідовно з транзистором VT3 (в ланцюг стоку) можна включити світлодіод, наприклад, АЛ307Б.
Автор: І. Нечаєв