У нашому повсякденному житті зустрічаються процедури, виконувати які нескладно, але їх монотонність викликає незручності при їх виконанні. До них можна віднести циклічно повторювану з дня на день подання сигналів в точно заданий час (наприклад, подачу дзвінків в навчальних закладах). Такі самі процеси "просяться" автоматизувати їх. Автор цієї конструкції не тільки вирішив цю завдання, але й передбачив різні варіанти її виконання.
Пропоноване пристрій дозволяє у відповідності з будь-яким з 16 заздалегідь запрограмованих варіантів розкладу включати звуковий сигнал на 6...8 с інтервалі часу доби від 4 год 00 хв до 19 год 55 хв.
Сигнальний пристрій складається з електронних годин, програматора і джерела харчування. Електронні годинники (рис. 1) зібрані на широко відомих мікросхемах К176ИЕ18 (DD1), К176ИЕ13 (DD2). К176ИДЗ (DD3). Їх типове включення і функціонування докладно розглянуті в [1, 2]. Поточний час відображає індикатор HG1 (ИВЛ1-7/5).
(натисніть для збільшення)
Принципова схема програматора наведена на рис. 2. Мікросхеми DD4.1, DD5. DD6 утворюють регістр, на виході якого формується восьмирозрядний код поточного часу. На інформаційні входи цих мікросхем в коді 1-2-4-8 подаються сигнали поточного часу з виходів мікросхеми DD2 електронних годинників. В момент появи сигналів десятків годин на вхід елемента DD4.1 з невеликою затримкою переднього фронту надходить сигнал Т4 з виходу (вив. 15) мікросхеми DD1. В результаті на виході елемента DD4.1 встановлюється код десятків годин.
Аналогічним чином по передньому фронту сигналів ТЗ, Т2, що надходять з виходів мікросхеми DD1 на входи мікросхем DD5, DD6, на виходах останніх встановлюються коди одиниць годин і десятків хвилин, відповідно. Наприклад, при поточному часу 08 год 30 хв на виходах регістра встановиться код 00001110. який не зміниться протягом 10 хв. Таким чином, динамічна інформація про поточний часу, формована мікросхем DD1, DD2 для відображення на індикаторі HG1, r регістрі на мікросхеми DD4.1. DD5 і DD6 перетворюється на статичну
У момент приходу на вхід програматора сигналу Т1 на виході дешифратора DD7 встановлюється код одиниць хвилин. Якщо число одиниць хвилин дорівнює 0 або 5 - на висновки 3 і 6 мікросхеми DD7 відповідно сформується сигнал лог. 1. Наприклад, при поточному часу 08 год 30 хв на адресних входах А0 - А9 ППЗУ DD8 за переднього фронту сигналу Т1 встановиться десятирозрядний код 0000111010. При збігу десятиразрядного коду поточного часу і коду запрограмованого часу подачі сигналу на використовуваному виході DD8 з'явиться сигнал лог. 1.
Подія подія запам'ятовується тригером DD4.2 по передньому фронту сигналу Т1, який приходить на його вхід З (вив. 11) з невеликою затримкою. Сигнал лог. 1 на виході цієї мікросхеми буде утримуватися протягом 1 хв. За його переднього фронту ланцюг на елементах DD9.3, DD9.4 з невеликою затримкою сформує на своєму виході сигнал лог. 0 тривалістю не менше 6 с. Цей сигнал надходить на вхід підсилювача, його транзистори VT1, VT2 відкриваються, реле К1 спрацьовує і його контакти К1.1 на 6 з замикають ланцюг живлення звукового сигналізатора. Елементи R26 і С10 створюють затримку переднього фронту сигналу з виходу тригера DD4.2 на час не менш 0.32 с.
Блок живлення сигнального пристрою (рис. 3) забезпечує стабілізовані напруги +5 та -23 Ст. нестабілізована -28 та змінну напругу розжарення індикатора 5 Ст. Від джерела +5 В сигнальний пристрій споживає близько 130 мА. від джерела -28 (при включеному реле К1) - 90 мА. Ланцюг напруження індикатора HG1 споживає струм 120 мА.
(натисніть для збільшення)
Всі елементи сигнального пристрою розміщені на одній платі. При монтажі використані оксидні конденсатори К50-16 (С12 - С14), підстроювальні КТ-21 (С2, C3). КМ-6 (решта). Всі резистори - МЛТ. Кнопки SB1 - SB3 і перемикачі SA1, SA2 - будь-які малогабаритні. Мережевий трансформатор потужністю 10 Вт - будь, забезпечує зазначені на рис. 3 напруги. Реле К1 - РП21 на робоче напруга 24 в
Мікросхема DD8 встановлена на окремій колодці. Програмують її з допомогою програматора, який можна виконати за схемою, аналогічною опублікованій в [3].
Перед програмуванням необхідно скласти таблицю, у першій колонці якої записати час подачі звукового сигналу (розклад), у другій, третій, четвертою і п'ятою - відповідний двійковий десятирозрядний код цього часу, у шостий - положення перемикача SA1 (лог. 0. лог. 1). при якому пристрій буде працювати з обраним розкладом, і в сьомий - вибраний для програмування вихід ППЗУ. Раніше за текстом та у наведеній тут таблиці дані приклади переведення часу подачі сигналу в десятирозрядний двійковий код.
Так як на кожну з восьми положень перемикача SA2 припадає по два положення перемикача SA1, загальне число варіантів розкладів подачі дзвінків, реалізоване даними ППЗУ, дорівнює 16.
Після програмування мікросхему DD8 встановлюють у сигнальний пристрій і перевіряють правильність її програмування. Для цього перемикачі SA1 і SA2 переводять в потрібне положення і кнопки SB3 - корекція, SB1 - установка хвилин, SB2 - установка годин виставляють на індикаторі HG1 час 00 год 00 хв. Потім кнопкою SB1 знову "проганяють" це час до 00 год 00 хв. При прогоні досить голосно буде спрацьовувати реле К1. Моменти його спрацювання слід порівняти з таблицею подачі дзвінке.
У школах розкладу подачі дзвінків у будні та суботні дні. як правило, не збігаються, тому для зручності користування сигнальним пристроєм такі розкладу заносять в ППЗУ на один вихід при різних сигналах на адресному вході А10. Тоді розклад дзвінків буде легко вибрати перемикачем SA1.
Література
Автор: Н.Клеменов, Смоленськ р.