Виберіть свою мову

Відповість на запитання наш простий індикатор. Він же попередить не тільки про рівні радіаційного фону, але і допоможе перевірити на забрудненість воду, грунт, продукти харчування.

Як бачите, схема приладу проста. Основа його - датчик іонізуючого випромінювання. Він являє собою невелику циліндричну скляну колбу, заповнену газом, з двома електродами на кінцях. Сенсор включений у ланцюг бази транзистора VТ1, керуючого включенням неонової лампочки HG1. До його електродів докладено висока, близько 600 В, постійне напруження. Щоб його отримати, використовують удвоитель напруги на діодах VD1, VD2 і конденсаторах С1, С2.


Індикатор радіоактивності

Коли іонізуючого випромінювання немає, опір між електродами датчика одно безкінечності, транзистор VТ1 замкнений і лампочка HG1 не світиться. Але ось пробігла між електродами заряджена частинка і залишила в газі, наполняющем колбу, іонізований канал. А він, як відомо, проводить струм. Транзистор негайно відкриємося і на короткий час запалить лампочку. Чим більше заряджених частинок пробіжить через датчик, тим частіше вона буде спалахувати.

Тепер кілька слів про деталі. У схемі індикатора можна використовувати діоди типу КД103, транзистори КТ605 з будь-яким буквеним індексом. В якості самого індикатора підійдуть неонові лампи ІН-6 або ТН-0,2. Датчик іонізуючого випромінювання може бути будь-якого типу, розрахований на робочу напругу 360-540В - наприклад, СБМ-21, СБМ-11, СБМ-20, СТС-20 або СТС-5.

Конструктивно прилад краще виконати в корпусі з оргаліту або пластмаси. Навпроти місця, де розміститься датчик, в боці корпусу передбачте невелике прямокутний отвір і закрийте його поліетиленом. Працездатність приладу визначають по спалахам неонової лампи. Пам'ятайте, що схема харчується високим напругою! Так що при налагодженні і ремонті не забудьте відключити прилад від мережі!

Автор: Ст. Кубишкін