Нерідко в практиці виникає проблема об'єднання двох антен різних каналів на один фідер. Для цього можна застосувати типову схему, зображену на рис.1.
Рис.1
Котушки L1...L5 можна намотати емальованим дротом діаметром 0,5...0,6 мм на одному каркасі, виток до витка. При цьому необхідно врахувати, що відстань між торцями сусідніх котушок повинно бути не менше 8 мм Можна застосувати і безкаркасні намотування.
Якщо в розпорядженні немає конденсаторів по 12 і 20 пФ, можна обійтися фольгованим гетинаксом або текстолітом. За рис.2а вирізаються контактні площадки. Прорізи мають ширину 1 мм (по товщині різака). За рис.26,вирізують пластини з алюмінію, дюралю або латуні товщиною 1,5...2,0 мм
Рис.2
Ці пластини накладають зі сторони фольги на фольгований матеріал, підклавши попередньо прокладки з поліетилену товщиною 0,1 мм. Годиться поліетилен від звичайного поліетиленового пакету. На рис.2а пунктирними лініями позначено розташування пластин на фользі. Пластина з рис.26 утворює конденсатори C3, С4, С5, пластина (рис.2в) - конденсатори С1 і С2. Залишається припаяти котушки L1...L5 у відповідності зі схемою. Під гвинти М4 для цієї мети потрібно підкласти шайби з лудженої жерсті, до яких зручно припаяти котушки. Для захисту від атмосферної вологи треба покрити всю конструкцію лаком або помістити в герметичний корпус. Отвори під гвинти М4 з боку фольги треба злегка раззенковать, щоб не сталося замикання конденсаторів через гвинти кріплення пластин.
Якщо у радіоаматора виникне необхідність виготовити таким же способом конденсатори для інших цілей, то потрібно керуватися формулою:
C=(8,85*10-3*ES)/d
де С - ємність конденсатора в пФ;
S - площа пластини конденсатора в мм2;
d - товщина шару діелектрика в мм;
E - діелектрична проникність діелектрика.
Рис.3
Є й інший варіант з'єднання приймальних TV-антен на один фідер (рис.3). А1 - місце підключення активного вібратора антени, налаштованої на хвилю Х1. Вібратор другої антени, налаштованої на хвилю L2, підключають до точок А2. l2, l4 - симетрувальні чвертьхвильові відрізки кабелю, довжина яких визначається за формулою:
l=(L/4),
де l - довжина симетрувального відрізка;
L - довжина хвилі;
До - коефіцієнт укорочення кабелю.
Для кабелів з поліетиленовою ізоляцією К=0,67.
Обидві антени під'єднують до загального фідеру на відстанях від вібраторів, які визначаються із системи рівнянь:
де n - будь-яке ціле число.
Тут покладені в основу такі принципи:
- четвертьволновой відрізок лінії, навантажений на опір менше хвильового, трансформує його в опір більше хвильового;
- якщо до лінії підключено опір значно більше хвильового, воно практично не навантажує лінію.
Автор: А. Жердєв, р. Гомель; Публікація: М. Большаков, rf.atnn.ru