Виберіть свою мову

Абсолютно не всі джерела живлення можуть забезпечити хороший захист вашої радіоапаратурі яку потрібно живити від низької напруги. Адже може трапитися таке, що при замиканні (навіть досить короткочасному) вихідної напруги перехід СЕ у регулюючого транзистора може "отгореть", добре якщо "отгорит" тобто напруга на виході БЖ пропаде, а якщо перехід СЕ замкне тоді...прощай мій KENWOOD, т. до. все напруження, яке буде на вході стабілізатора буде у нього і на виході.

Хочу запропонувати порівняно простий проте досить надійне джерело живлення, який позбавлений всіх тих неприємностей названих вище і який може стати в нагоді будь-якому радіоаматорові, автолюбителю, а може бути і ще кому-небудь. За допомогою нього можна живити радіостанції, підсилювачі потужності високої і низької частоти і т. д.

Основні характеристики:

  • вихідна напруга від 1,3 до 37;
  • максимальний струм навантаження - 15 А;
  • захист по струму навантаження понад 15 А ;
  • захист від перенапруги при збільшенні вихідної напруги вище 15 і вище 30 В;
  • час спрацьовування захисту:
    а) по струму - не більше 15 мс;
    б) від перенапруги - не більше 8 мс.
  • амплітуда пульсації вихідної напруги, при струмі навантаження 15 А, не перевищує 0,3 Ст.

Принцип роботи

При натисканні на кнопковий тумблер КН1 мережеве напруга подається на трансформатор Т1 і включаються реле К3 К1 і, останнє з яких блокує контакти КН1.1 своїми контактами К1.1 Контакти залишаються замкнутими до тих пір, поки не спрацює реле К2 або до тих пір, поки напруга на виході залишається в межах встановленої норми. Тумблер ВКЛ 1 якраз і служить для встановлення цієї норми, тобто якщо контакти цього тумблера замкнуті то захист від перенапруги спрацює при збільшенні вихідної напруги вище 15 В, ну а якщо контакти розімкнуті, то захист від перенапруги спрацює при збільшенні вихідної напруги вище 30 Ст. Природно Ви можете зробити ці межі іншими, досить замість двох (або одного) стабілітронів Д815Е поставити інші тобто на потрібну напругу стабілізації. Якщо ж сила струму на виході БЖ перевищить встановлену норму, то спрацює геркон який включить реле К2, а К2 розімкне харчування К3, К1 своїми блокуючими контактами вимкне трансформатор Т1, загориться світлодіод (червоного світіння) SV1, який буде говорити про виключеному живленні або про спрацьованої однією з захистів.

На транзисторах КТ630 і КТ3102 виконана захист від перенапруги. Транзистори VT1-VT3 потрібно встановити на радіатор площею поверхні не менше 800-1000 см2, при цьому бажано забезпечити хороший тепловий контакт між радіатором і транзисторами з допомогою теплопроводящей пасти. Опору які стоять у колі обмоток реле (т. к. опір обмотки реле знаходиться в широких межах (подивіться в будь-якому "нормальному" довіднику)) слід підбирати, щоб струм живлення реле перевищував мінімальний струм (вказаний в будь-якому "нормальному" довіднику) спрацьовування в середньому на 50%, в іншому ж випадку релюхи можуть взагалі не спрацювати. У релюхи РЕЗ-22 чотири перемикаючих контакти, тому три (в ланцюзі первинної обмотки трансформатора) краще запаралелити. Регулювання стабілізуючого напруги здійснюється змінним опором 6,8 До, яке знаходиться на позначено умовно 8 нозі КР142ЕН12. Трансформатор Т1 будь, потужністю не менше 500 Вт (у мене ШЛ-630), який може забезпечити напругою 28 В при струмі навантаження 20 А. Обмотку для живлення модулів захисту можна намотати і досить тонким дротом, аби вона забезпечувала (на всякий випадок) 0,5 А. На КР142ЕН12 потрібно прикрутити маленький радіатор площею поверхні не менше 10 см2, т. до. вона може перегрітися від базових навантажень (хоча вони й не великі). Діоди D1-D4 потрібно встановити на радіатори площею 100 см2, а ще краще якщо поставити готовий діодний місток на прямий струм не менше 20 А і закріпити його на загальний радіатор разом з транзисторами. Котушка L1 намотана на оправі має діаметр дещо більший ніж у геркона і містить 3-5 витків дроту діаметром 1,5 мм, потім геркон вставляється в цю котушку і фіксується. Шунт являє собою короткий товстий (діаметром 1,5-2 мм) відрізок проводу який обмежує струм проходить через котушку L1, вкорочуючи його або подовжуючи і відводячи в протилежну сторону від геркона можна відкалібрувати струм спрацьовування захисту. При достатньо великих струмах котушку і шунт можна не робити, а розташувати геркон перпендикулярно проводу або доріжці. Світлодіод зеленого свічення SV2 сигналізує про включення БЖ, SV3 можна і не ставити.

За бажанням будь-може доопрацювати ланцюг комутації релюхи К1, наприклад комутувати не тільки первинну обмотку, а також вихід вже стабілізованої напруги (в такому варіанті при перенапруженні забезпечуються миттєве відключення навантаження від джерела живлення т. к. електролітичні конденсатори великої ємності можуть не встигнути розрядитися), при цьому краще взяти більш потужне реле.

На останок хочу звернути Вашу увагу на інформацію опубліковану в журналі "Радіо" № 8, 1993 р. стор 41-42, де описується мікросхема КР142ЕН12 з її включенням. Не буду стверджувати правильно воно чи ні, однак у цьому варіанті я викинув близько десятка мікросхем посилаючись на їх шлюб, однак дуже мала ймовірність того, що десять з десяти потраплять браковані. Тому я включив цей стабілізатор як LM317T. До речі, КР142ЕН12А можна замінити на її аналог (навіть по включенню) LM317T.

Схема блоку живлення з високим дозволом (98 кб)

Автор: М. Денисенко (UR5IVS), Донецька обл., р. Макіївка; Публікація: М. Большаков, rf.atnn.ru