Пристрій призначений для автоматичного включення одного електронного приладу при включенні іншого. Перший з них прийнято називати веденим, а другий - ведучим. Пристрій аналогічного призначення було опубліковано автором у журналі "Радіо" більше трьох років тому (див. "Радіо", 1996, № 8, с. 51). Його недолік полягав у тому, що в якості ключа використовувалося електромагнітне реле. Новий варіант більш простий, функції ключів в ньому виконують сімістори. Це накладає певні обмеження на види використовуваних приладів, але про це буде сказано нижче.
Принципова схема пристрою залежного включення приладів потужністю 100 Вт і більш наведена на рис. 1. Сімістор VS1 з'єднаний з гніздом XS1 для підключення веденого приладу. Ведучий ж підключається до гнізда XS2. Коли він знаходиться в вимкненому стані, струм через пристрій не тече, симистор закритий і ведений прилад знеструмлений. При включенні провідного приладу через діоди VD1-VD5 починає протікати струм і з'являється на них напругу (через резистор R1) надходить на керуючий електрод симістора. При позитивній полуволне мережевої напруги струм, що протікає через провідний прилад, що буде проходити через діоди VD1, VD2, і на керуючий електрод симістора надійде позитивне напруга, яка його і відкриє.
При негативній полуволне мережевої напруги струм потече через діоди VD3-VD5 і на керуючий електрод симістора надійде негативна напруга. В даному випадку вже воно буде відкриває. Діоди VD1-VD5 і резистор R1 обмежує величину струму через керуючий електрод симістора. Оскільки для застосованого тут симістора величини позитивного і негативного керуючих напруг різні, кількість послідовно включених діодів для позитивної і негативної півхвиль струму неоднаково. Струм через провідний прилад, при якому сімістор відкривається, становить 50...100 мА, тому на веденому приладі мережне напруга з'являється не в самому початку напівперіоду, а з деякою тимчасово затримкою.
Величина затримки залежить від потужності ведучого приладу. Наявність затримки призводить до зменшення напруги на веденому приладі приблизно на 7...10, а іноді і більше відсотків. До того ж, оскільки струм утримання симістора зазвичай перевищує 100 мА, мінімальні потужності ведених приладів стосовно до описуваного пристрою повинні бути не менше 100 Вт. Найбільша потужність провідного приладу визначається максимально допустимим струмом через діоди VD1-VD5 і може досягати 1 кВт, а веденого - 250 Вт. Якщо ці діоди і симистор встановити на тепловідводи, ці потужності відповідно зростуть до 2...3 кВт і 1,1 кВт.
Для малопотужних ведених приладів (50 Вт і менше) можна скористатися пристрій, схема якого наведена на рис. 2. Тут застосовані дві тиристорні оптопари VS1, VS2, які по черзі відкриваються кожен своєю полуволной мережевої напруги. Управляються вони струмом, що протікає через провідний прилад. Цей струм протікає по черзі через випромінюючі діоди і відкриває оптопар фототиристоры. Діоди VD3-VD6 і резистор R1 обмежує струм через випромінюючі діоди. Максимальна потужність провідного приладу визначається типом діодів VD3-VD6 і в даному випадку становить 400 Вт. Вона може бути легко збільшена за рахунок застосування більш потужних діодів, наприклад таких, як у пристрої, показаному на рис. 1.
Пристрій, принципова схема якого зображена на рис. 1, зібрано на друкованій платі із одностороннього фольгірованого склотекстоліту (рис. 3). На ній розміщені всі деталі, у тому числі і гнізда XS1, XS2. Друкована плата пристрою, показаного на рис. 2, наведена на рис. 4. Ці плати можуть виконувати одночасно функції передньої панелі пристрою, але в цьому випадку все деталі необхідно закрити кожухом з ізоляційного матеріалу.
У пристрої (див. рис. 1) можна використовувати будь-які кремнієві випрямні діоди, розраховані на струм, споживаний провідним приладом. У пристрої (див. рис. 2) застосовуються діоди КД105Б, Д226Б (VD1, VD2) та аналогічні. Діоди VD3-VD6 також слід вибирати, виходячи з максимального струму, споживаного провідним приладом.
Щоб на веденому приладі було нормальне напруга, тиристори в пристрої повинні відкриватися на початку кожного напівперіоду мережевої напруги. Це означає, що ведучий пристрій повинен споживати струм протягом всього напівперіоду мережевої напруги. Такими приладами можуть бути нагрівальні (без тиристорних регуляторів потужності) або освітлювальні (з лампами розжарювання і також без регуляторів). Якщо ж провідними будуть радіотехнічні прилади, що живляться від випрямляча і споживають струм поблизу максимуму напруги, то на ведені прилади мережеве напруга буде надходити не на початку, а приблизно в середині кожної напівхвилі напруги. У тому випадку, коли функції ведених виконують нагрівальні або освітлювальні прилади, то вони працюють з пониженою потужністю. Якщо ж веденим буде радіотехнічне пристрій, наприклад, блок харчування із знижуючим трансформатором та випрямлячем, яке споживає струм на максимумі напруги, то воно буде працювати нормально.
Налагодження пристрою (див. рис. 1) зводиться до підбору мінімального числа послідовно включених діодів VD1-VD5, при яких симистор стійко включається на початку кожного напівперіоду мережевої напруги. При цьому напруга на цих діодах не повинно перевищувати 6 Ст. Аналогічно налаштовують і пристрій (див. рис. 2), при цьому доводиться підбирати число послідовно включених діодів VD3-VD6.
Автор: І. Нечаєв, р. Курськ