Виберіть свою мову

Відразу ж обмовлюся, що не слід плутати спарене включення ТА з паралельним.

Відомо, що на телефонних лініях для спареного включення ТА застосовуються приставки діодного поділу ланцюгів, які встановлюються поблизу самих абонентів (зазвичай в щитках на сходовому майданчику). Їх принципові схеми наведено на малюнках нижче. Принцип роботи приставок діодного поділу заснований на блокуванні ланцюга харчування не працює в даний момент ТА і одночасному забезпеченні харчування працюючого ТА. Це досягається включенням в лінійні ланцюги телефонних апаратів блокувальних діодів в полярності, протилежної для одного і для іншого ТА.

Крім того, для забезпечення нормальної роботи поляризованих дзвінків телефонних апаратів, приставки забезпечені розрядної ланцюгом для формування другої півхвилі струму через дзвінок в ті напівперіоди сигналу виклику АТС, коли блокувальні діоди закриваються тобто, конденсатор не може розрядитися через АТС з-за включених діодів.

Рис.1.

Схема приставки ПДТ-1

Рис.2.

Схема приставки ПДТ-2

У таких телефонних ліній безліч недоліків, і один з них – це знижений рівень викличного сигналу. З-за чого викличні пристрої ТА деяких (особливо зарубіжних), в яких схема розрахована на номінальну напруга викличного сигналу, при спареному включення ТА не можуть працювати. Не позбавлені недоліків так само і схеми розрядки конденсатора в ланцюзі дзвінка. Що на мій погляд є основною причиною непрацездатності більшості електронних викличних пристроїв телефонних апаратів, т. к., вони досить высокоомны порівняно з електро-механічними.

На сторінках радіоаматорський літератури, в тому числі і в Інтернеті, неодноразово "спливала" ця проблема. Скрізь пропонувалося встановити додаткові пристрої, які не просто ускладнюють підключення до них ТА, їх розміщення, але й призводять до ослаблення сигналу, а іноді і зовсім непридатними для сценарій виконання в реальних умовах. А ціни на деякі з них доходять до 10 доларів!! Це - вибачте, дурдом!

У нашому місті працює кілька різних АТС і зіткнувшись з цією проблемою, виявилося, що одні й ті ж приставки на різних АТС ведуть себе по-різному. Тому приставку слід налаштувати конкретно під вашу АТС. Саме з цього приводу і хотілося б поділитися своїми міркуваннями. І дати кілька корисних порад.

По-перше

Якщо у вас встановлена приставка ПДТ-1 (рис.1.), то її слід замінити, т. к., її налаштування занадто трудомістка (підбір транзистора). В цьому випадку рекомендую видалити всі деталі (крім діодів) з знятої приставки і навісним монтажем спаяти з будь-якої з типових схем, наведених на рис.2 або рис.3. (рекомендую рис.3.)

По-друге

Відразу ж хочеться зробити одне зауваження. Номінал резистора R3 за схемою на рис.3 слід збільшити до 24 кОм, як і за схемою на рис.2. Не слід зменшувати опір цих резисторів ниже18 кОм, т. к., це може призвести до збоїв на деяких АТС. Хоча за типовою схемою його номінал 11 кОм.

Мною було виготовлено пристрій, містить на загальній друкованій платі дві ідентичні приставки за схемою ПДТ-3. Креслення друкованої плати наведений на рис.4, а монтажний – на рис.5. Для підключення до пристрою проводів, на платі встановлені металеві контактні скоби з болтиком за посередині від старих ТА. Зібрана плата поміщена в пластмасовий корпус відповідних розмірів. В пристрої були застосовані транзистори КТ940А, резистори МЛТ-0,5, і діоди КД105Г, під які і розрахована друкована плата. Нове пристрій було встановлено замість двох приставок ПДТ-1. У схемах ПДТ-2, ПДТ-3 випробувані транзистори КТ940А. В приставці ПДТ-2 краще працюють КТ605БМ. Рекомендовані резистори МЛТ-0,5; 0,25.

Настройка всіх приставок ідентична і полягає в наступному. Заміряйте напруга вашій телефонній лінії. Вимірювання виробляєте стрілочним вольтметром – цифровий тут не годиться на увазі його інерційність. Далі тимчасово замість резистора R2 підключіть змінний, опором 20...30 кОм, встановивши його движок в положення мінімального опору. Тепер подайте на вхід приставки постійна напруга величиною, більшою на 3...5В, ніж раніше виміряне на телефонній лінії.

Підключіть вольтметр до виходу приставки і повільно збільшуючи опір змінного резистора слідкуйте за показаннями вольтметра. Необхідно знайти таке положення движка змінного резистора, при якому показання вольтметра почнуть зменшуватися. Зафіксуйте це положення змінного резистора, від'єднайте його і виміряйте отриманий опір. А на його місце впаяйте постійний резистор такого ж номіналу. Пристрій до цих досі функціонує нормально! (факс, модем, радіотелефон.)

Література

  • "Телефонні апарати та таксофони". І. М. Губренко, Е. В. Кучумов. Радіо і Зв'язок 1989.

  • Автор: Ю. Зешков, р. Первоуральск, Свердловської обл.; Публікація: М. Большаков, rf.atnn.ru